19 травня у Львові відбувся круглий стіл «Трудовий досвід підлітків: реалії та очікування — шляхи до легального та безпечного першого заробітку», який об’єднав представників бізнесу, органів влади, закладів освіти та громадського сектору для обговорення проблем і можливостей офіційного працевлаштування підлітків в Україні.
Під час заходу учасники представили результати соціологічного дослідження «Трудовий досвід підлітків: реалії та очікування», проведеного у квітні–травні 2026 року серед 2 500 підлітків з різних регіонів України. Дослідження вперше дозволило кількісно оцінити масштаби підліткової зайнятості в Україні та виявити ключові ризики, з якими стикається молодь під час першого трудового досвіду.
Згідно з результатами опитування:
– 78% підлітків уже замислювалися над підробітком або активно шукали роботу;
– 51% мають досвід оплачуваної праці;
– лише 12% тих, хто працював, були офіційно оформлені;
– 45% працювали понад законодавчо дозволену норму для неповнолітніх;
– кожен сьомий підліток стикався з порушенням домовленостей щодо оплати праці.
Учасники круглого столу наголосили: підлітки прагнуть працювати насамперед заради фінансової незалежності, професійного досвіду та самостійності, однак сьогодні більшість із них змушені шукати можливості у «сірій зоні» неформальної зайнятості.
«Сьогодні багато підлітків уже мають перший досвід роботи, але часто — без офіційного оформлення та базового захисту своїх прав. Тому наше завдання як держави — створити зрозумілі та безпечні умови для легального працевлаштування молоді. Це не лише про перший заробіток, а й про відповідальність роботодавців, безпеку дітей та формування культури чесної праці ще з юного віку. Дякую організаторам за те, що підняли цю важливу тему та створили простір для фахової дискусії. Переконана, що напрацьовані під час круглого столу думки й пропозиції мають стати основою для подальших рішень у сфері молодіжної політики та працевлаштування», — зазначила народна депутатка України Наталія Піпа.
«Працюючи з підлітками, ми маємо справу з принципово новим, цифровим поколінням, яке сприймає світ через призму інтерактивності, гнучкості та миттєвого зворотного зв’язку. Ідеальні умови праці для сучасної молоді — це не просто заробіток, а швидкий фідбек, інтуїтивно зрозумілі процеси та адаптивний графік, який дозволяє суміщати роботу з навчанням. Державі та бізнесу не потрібно ламати чинні системи, але адаптувати їх під нові реалії. Це трансформація, яка дозволить вивести підліткову зайнятості із “сірої зони” неформальної праці у легальне та безпечне поле», – розповів Олег Малець, керівник «ТВОРИ!», член Ради з молодіжних питань при Президентові України.
«Після аналізу вікових груп бенефіціарок проєкту з економічного наснаження жінок «ВОНА хаб», що імплементується UNFPA в Україні з 2020 року, я виявила чітку тенденцію: неповнолітні дівчата є найменш представленою категорією клієнток проєкту. Водночас рівень зацікавленості підлітків у працевлаштуванні та економічній самореалізації є дуже високим. Дівчата-підлітки належать до однієї з найбільш вразливих груп населення щодо ризиків гендерно зумовленого насильства та потребують додаткового захисту й підтримки», — поділилася Лілія Ібадова, аналітикиня у сфері запобігання гендерно зумовленого насильства UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні.
«Питання сьогодні не в тому, чи будуть підлітки працювати. Вони вже працюють. Питання в тому, чи буде цей досвід для них безпечним, легальним і захищеним», — зазначила Світлана Калініна, експертка з економічного наснаження проєкту «ВОНА хаб».
«Діти залишаються тою категорією, права яких має гарантувати і захищати держава, і робити це через прозорі механізми їх легального працевлаштування», — наголосила Наталія Іванкова, освітня консультантка з впровадження мікрокваліфікацій в проєкті «Публічно-приватне партнерство для поліпшення професійної освіти в Україні» (EdUP)
«Вважаю тему працевлаштування підлітків надважливою через низку причин: бажання підлітків мати власні гроші, можливість спробувати себе в різних професіях до закінчення школи, виховання,відповідальності. Ще більш актуальною та тема є для держави – має забезпечити такі умови, щоб наші підлітки хотіли залишатися вдома, працювати і відбудовувати країну. Як мама трьох дітей, з них два підлітка, підтримую легальну і посильну для підлітків працю. Закликаю до відповідальності всіх дотичних дорослих», — зазначила засновниця ГО «Осоння», психологиня.
«Дуже добре, що проєкт «ВОНА хаб» взявся за реалізацію такого дослідження. Це дуже важливо , аби зрозуміти образ сучасних підлітків. Які в них пріоритети, бажання та потреби, щоб вони залишалися в нашій країні. Дуже приємно вразило, що тики й великий відсоток молодих людей хоче працювати і що важливо їх повністю підтримують батьки. Проте зараз трудове законодавство не дає можливостей офіційно працювати підліткам 15 років, але є рішення, якщо вони вступають у заклади професійної освіти, то можуть офіційно працювати дуально під час навчання за зарплату. Це реальних кейс, який слід впроваджувати і тим самим закривати хоч частину кадрових потреб роботодавців», — розповів Іван Пикус, начальник відділу інновацій, професійної, фахової передвищої та вищої освіти Департаменту освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації
«Формування конкурентоспроможного фахівця починається там, де професійна освіта і бізнес стають партнерами», — Наталія ОВЕРКО, директорка Львівського професійного коледжу моделювання в ресторанної справи.
Під час дискусії окрему увагу приділили бар’єрам, які ускладнюють офіційне працевлаштування неповнолітніх. Серед основних проблем — складні бюрократичні процедури оформлення, відсутність доступних вакансій для підлітків, страх вікової дискримінації, труднощі поєднання роботи з навчанням та низька обізнаність молоді щодо трудових прав.
Учасники круглого столу наголосили, що формування безпечних та легальних можливостей для першого трудового досвіду є спільною відповідальністю держави, бізнесу, освіти та громадянського суспільства.
Круглий стіл було проведено в межах проєкту «ВОНА хаб», що реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, за фінансової підтримки наданої Програмою міжнародного розвитку уряду Ірландії та урядом Данії у партнерстві з ГО «Неємія».
