«Мені подобається створювати красиве», — лаконічно пояснює харків’янка Світлана Тесленко своє захоплення дизайнерським декором. 53-річна жінка, яка до повномасштабної війни РФ в Україні викладала в школі, наразі перетворила мистецьке хобі у власну справу. Поштовхом до цього рішення стала саме війна.
З початком наступу військ РФ її рідний Харків одразу опинився під вогнем. Втім, попри вмовляння напарниці з виготовлення декору виїхати з міста, Світлана вирішила залишатися.
«Я жила в більш-менш тихому районі Харкова. Авто в мене не було, а виїхати потягом із вокзалу на початку війни було неможливо — на вокзалі було дуже багато людей», — зазначає жінка. Змінити своє рішення її змусив страшний досвід пережитого авіаобстрілу.
«Над моїм будинком пролетів літак, я чула вибухи від снарядів, а потім бачила навколо будинку багато вбитих людей. Тоді я усвідомила, що якось вийду по хліб у магазин і можу вже не повернутися», — ділиться Світлана.
На початку квітня вона залишила Харків та переїхала в Ужгород до своєї напарниці.
«Важко було виїжджати, шкода все залишати. Я виїжджала із сином, 13 років. Донька із чоловіком і малим сином залишилися в Харкові, вони там протрималися ще пів року. Потім — вони приїхали до мене в Ужгород. Донька ще тиждень відходила — боялася грому й будь-яких гучних звуків», — розповідає жінка та додає, що одного разу, коли голуб несподівано врізався у їхнє вікно, донька від страху впала на підлогу й у неї відняло ноги.
Виїхавши в Ужгород, Світлана сподівалася, що не затримається там надовго, втім після приїзду доньки та онука, жінка усвідомила, що родина має залишатися в безпечному місці якнайдовше та налагоджувати виробництво декору тут.
«Ми робимо дизайнерське освітлення (люстри) та декор. Декор — це може бути дзеркало, панно або щось подібне. Ми робимо це під замовлення. Тож перевага цього бізнесу в індивідуальному підході. Повтору виробу не буде», — наголошує підприємиця.
За її словами, на початку вона не сподівалася, що унікальні вироби для декору приміщень набудуть актуальності під час війни, втім після замовлення ресторану з Дніпра на виготовлення величезних люстр, вона змінила свою думку. Водночас як каже підприємиця, найчастіше до них звертаються не підприємства, а прості люди.
«Радує, що під час війни люди намагаються собі зробити приємне», — зазначає Світлана.
Правилам ведення бізнесу підприємиця навчається на курсах «ВОНА хабу». «Із січня 2023 я пройшла курс, де навчали, як реєструвати ФОП та звітувати. Це було динамічно. І лекторка — професіоналка, — зазначає Світлана. — Ми ставили свої питання, а лекторка кожному індивідуально все пояснювала. Якщо одразу вона не могла відповісти, то записувала питання, вдома готувалась, а потім відповідала. Мені дуже сподобався такий індивідуальний та професійний підхід».
Після нарощення кількості замовлень Світлана з напарницею планує відкрити свій ФОП, а поки сплачує податки через підприємство колег. Крім того, вони хочуть і далі відвідувати бізнес-події та виставки для залучення нових клієнтів. Після завершення війни Світлана збирається повертатися додому в Харків.
«У Харкова є душа. Я приїжджала кілька місяців тому забрати кота, пробула кілька днів вдома. І знаєте… Харків — це свої стіни, свій посуд, речі. Не хотілось їхати звідти. З іншого боку — страшно. А якщо прилетить?» — розмірковує українка.
