Меню
Мій кабінет

Як побудувати здорові партнерські стосунки?

  • Усвідомте і опрацюйте сценарії стосунків. Заведіть традицію обговорення очікувань. Де кожен складає перелік очікувань від партнера, а потім вони їх обговорюють. Але слід пам’ятати про правила безпеки: сказане партнером сприймати з розумінням і повагою, без критики і висміювання, в коректній формі висловлювати те, наскільки можливо це втілити в реальність.
  • Поважайте життєвий досвід коханої людини і його/її світосприйняття. Станьте «тренером» для свого партнера, відкрийте йому світ приємних несподіванок, здійснюючи їх для нього. Так і емоційна теплота в стосунках збільшиться, і партнер отримає відсутній досвід, навчиться робити нові для себе вчинки. Тут важливо, щоб «тренер» усвідомлював, що зараз він «поповнює емоційний рахунок» пари і готовий більше віддавати, ніж отримувати.
  • Будьте уважні до свого партнера/-ки. Усі ми люди і кожен день в нас відбуваються якісь зміни. Мудреці кажуть, що якщо хочеш бути щасливим, потрібно постійно змінюватися. Можна сказати: хочете побудувати стабільні стосунки — помічайте зміни свої і близької людини, дізнавайтеся один одного заново, змінюйте стосунки в більш якісну сторону.
  • Давайте шанс близькій людині вас ощасливити.

Йому/Їй так важливо чути слова схвалення і подяки, бачити щиру радість на вашому обличчі! Не варто скупитися на вираження позитивних емоцій і почуттів.

Бути хорошою, всім подобатися, отримувати схвалення і залишатись невпевненою у собі.

Знайомо? Таке постійне прагнення бути хорошою для інших зустрічається в багатьох дорослих людей. Та звідки це береться?

Найголовніша причина – це дитинство. Згадайте, буквально з перших років життя вас вчили бути «хорошим», адже тільки «хороші» діти отримують схвалення, стають прикладом, не мають проблем із навчанням… Та що казати! Навіть Святий Миколай подарунки приносить тільки «хорошим дітям»! Отже, дитина усвідомлює, що єдиний щасливий варіант існування – це «хорошість». І справді, якщо говорити про мораль, то виховання має на меті донести важливі цінності до людини, розвинути корисні та позитивні якості. І так, дитина формує свою самооцінку за допомогою дорослих, але ж у дорослому віці, здавалось би, все має бути інакше. Багато людей дорослішають, але продовжують вимірювати свою цінність, спираючись на думки інших.

Це призводить до того, що кордон між оцінкою роботи, оцінкою рішення чи дії та між цінністю особистості стирається. І як тільки людина не отримує схвалення або стикається з критикою, все це боляче б’є по власній самооцінці.

А це призводить до постійного бажання отримувати підтвердження власної «хорошості» зовні. І це перетворюється у нескінченні перегони за думкою інших та робить людину нещасливою та досить вразливою.

Ось три кроки, які мають допомогти зупинитися:

  • Прийміть той факт, що ваша цінність є безумовною. І що ви та ваші дії не можуть подобатися всім і кожному. Щобільше, це взагалі вам не потрібно! Інші люди мають свої думки, а ви, до речі, маєте право на помилки. І навіть якщо із чимось ви не впорались або у чомусь зробили щось не так – це норма.
  • Перевірте власні кордони. Якщо ви відчуваєте, що з ними негаразди, швидше лагодьте! Так ви навчитесь відстоювати як власний простір, так і власні думки, почуття та бажання.
  • Не давайте оцінок іншим. Ви можете оцінювати чиїсь дії або слова, але не людей. І зрозумійте, що стосовно вас це працює аналогічно. А ще подбайте про дітей. У вихованні користуйтесь твердженням, що бувають погані вчинки, погана поведінка, а от дитина не може бути поганою. Це допомагає у дорослому житті усвідомлювати власну цінність, на яку не впливають ані критика, ані сторонні твердження.

У сучасному житті все більш і більше людей стикаються з емоційним та фізичним виснаженням. Але признатися самому собі, що це трапилось, складно. Люди намагаються працювати, займатися побутом навіть коли не мають сил, адже необхідність, відповідальність, дедлайни…продовжіть самі.

Там чи більше ви ігноруєте сигнали SOS, що відправляє вам ваше тіло та психіка, тим складніше буде шлях до відновлення. А існування «з останніх сил» все одно не є продуктивним: ви частіше починаєте припускатись помилок, втрачаєте уважність та можливість концентруватися.

Тому ми пропонуємо декілька порад, які допоможуть повернутися до енергійного та продуктивного життя:

  • Робота – роботі. Це головне правило для тих, хто працює. Як тільки ви закінчили робочий день – все, стоп! Залишайте справи, думки, переживання та інше на робочому місці. Закривши за собою двері в офіс або кришку ноутбуку забороніть собі повертатись до робочих питань. Ви можете придумати особливий ритуал переходу з робочого у домашній стан. Наприклад, ви після роботи на шляху до дому купуєте смачну каву. І після останнього ковтка – переходите в стан вільної від роботи людини.
  • Увага внутрішній дитині. Додайте до життя приємностей: прогулянки, нові враження, тихі вечори за серіалом чи книгою, пінна ванна, тістечко після вечері… Усе це додає внутрішній дитині відчуття захищеності та підіймає настрій, а значить й ви будете почуватись краще.
  • Спорт, хоча б трішки! Можна почати з щоденної кількості кроків, а не відразу бігти марафон. Запишіться в басейн чи на теніс, катайтесь на велосипеді або займіться танцями. Головне – це здорове навантаження, яке позитивно впливає на ваше самопочуття.
  • Медитація – це класно. Оберіть якусь просту практику та користуйтеся нею щодня, це допоможе заспокоїтися, врівноважитися та зменшити рівень напруженості.
  • Менше гаджетів. Робіть собі інформаційний детокс. Наприклад, ніяких стрічок новин в соціальних мережах за три години до сну. Буквально тиждень – і ви відчуєте значні позитивні результати.
  • Сон. Здоровий, глибокий, у прохолодній кімнаті. Навчиться лягати спати вчасно, а прокидатися рано. Знайдіть свій особистий комфортний графік та дотримуйтесь нього.

Бажаємо вам не стикатися з відчуттям виснаженості. А якщо й так трапиться, то бажаємо дуже швидко повернути собі спокій та бадьорість!

Якщо залишилися запитання — тут ви можете знайти більше порад від психологів/-инь проєкту

Перейти до всіх порад

Якщо ви потребуєте допомоги, зверніться за онлайн консультацією

Звернутись до психолога/-ині

Більше підтримки