Ми впевнені: історії успіху наших клієнток здатні надихнути інших жінок, які не наважуються звернутись у хаб «ВОНА» по допомогу.
Кар’єрний хаб «ВОНА» почав працювати в Ужгороді 15 липня 2022 року. За сім місяців роботи більше як 480 жінок та дівчат звернулося з питаннями допомоги у пошуку роботи, кар’єрного зростання, перекваліфікації тощо. Кар’єрні радниці хабу допомагають у написанні резюме, бізнес плану, складанні заявок на отримання грантів.
Ділимося з вами історією успіху Ольги, яка звернулася у «ВОНА хаб» в Ужгороді з запитом пошуку роботи. На той момент Ольга переживала важке розлучення після 15 років шлюбу.
Це вже зараз жінка чітко може сформулювати ті стосунки, в яких у страху, у небезпеці, у постійній тривозі за себе та дітей жила понад 10 років, адже зрозуміла, що якщо не зміниться сама, не зміниться її життя, а обставини, в яких вона довгий час була жертвою, зможуть знову повторитися в її житті.
Наша героїня вважає: «Дуже важливо бути сильною духом та навчитися приймати з вдячністю усе, що дарує доля. Я вірю, що випадковостей немає, ми завжди у тому місці і з тими людьми, з якими маємо бути».
Ольга з дітьми приїхала на Закарпаття з іншого регіону країни. Оселились в одному з сіл області, у будинку, який запропонували для тимчасового житла знайомі. Про ті часи згадує: «Будинок, у якому ми поселилися, був без ремонту, без комфорту, але ми були вдячні за те, що ми – у безпечному місці».
На той момент Ольга переживала важке розлучення. Здавалося б, пройшло вже 3 роки, як жінка забрала дітей і пішла від чоловіка, точніше сказати «втекла», а обставини п’ятнадцятирічного шлюбу нагадують про себе й досі. Зауважимо, що за бажанням жінки ми змінили деякі обставини з життя родини, змінили імена, але найголовніші факти цієї історії залишили.
Це вже зараз, розлучившись, Ольга чітко може сформулювати ті стосунки, в яких у страху, у небезпеці, у постійній тривозі за себе та дітей жила понад 10 років, адже зрозуміла, що якщо не зміниться сама, не зміниться її життя, а стосунки, в яких вона довгий час була жертвою, зможуть знову повторитися в її житті.
«Чому я стільки років терпіла знущання та приниження від чоловіка, постійно виправдовувала його і звинувачувала себе? Важко відповісти. Постійні наруги, образи, контроль в усьому. Я звітувала чоловікові про найдрібніші деталі у моєму щоденному житті. Він перевіряв, де і скільки часу я була, що купила у магазині, скільки коштів витратила. Доходило до того, що я віддавала йому всі чеки за покупки. Я не працювала, більшу частину часу займалась хатніми справами, турбувалась про дітей. Звичайно, я шукала способи відволіктись, тому почала займатись кулінарією. Ці захоплення трохи відволікали мене, але не вирішували проблему.
Це вже зараз я розумію, що не треба було терпіти, а тікати одразу, адже ситуація не полегшувалася, а, навпаки, постійно загострювалася ще більше. Багато жінок роблять такі самі, як я помилки, постійно виправдовують насильницьку поведінку чоловіка, думаючи, що він зміниться. Але дива не трапиться, навпаки, дедалі буде ставати все гірше та гірше.
Абьюзивні стосунки – це форма насильства, яка виражається в емоційному або психологічному тиску, залякуванні, маніпуляції, і яка завдає психологічних травм жертві. Жертва занурюється в цикл абьюза поступово, відбувається зниження самооцінки, втрачаються особистісні кордони. У більшості випадків людина навіть не усвідомлює, що піддається насильству, тоді я теж цього не усвідомлювала. Мені знадобилося майже 15 років, щоб зрозуміти, що треба рятуватись самій і рятувати дітей. Стільки років я не могла наважитись, але все ж таки вирішила тікати заради дітей, їх спокійного життя та майбутнього. Але сталося це тільки після фізичного нападу чоловіка на мене. До цього крайнього випадку були і інші ситуації фізичного насильства з боку чоловіка, але це було «останньою краплею». Після нападу я звернулась у травмпункт, швидку, поліцію і що цікаво, усюди мене відмовляли давати хід цій історії, мовляв «навіщо вам це потрібно, завтра ви помиритися і все буде добре». Таке говорили мені жінки, знаючи, що я зазнала фізичного насильства. А у відділку поліції черговий показав мені цілу стопку подібних заяв про фізичне насильство над жінками з боку чоловіків. Майже три місяці знадобилося, щоб пройти всі обстеження і процедури. Не кожна жінка здатна пройти цей шлях, я пройшла. Зараз для мене багато що зрозуміло, а саме – чому я допустила таку ситуацію у своє життя. Маю пораду до жінок, які, можливо, опинилися у подібних обставинах – почитайте про трикутник Карпмана. Проаналізуйте своє життя і свої відносини у родині. Не чекайте на зміни, виходьте з насильницьких стосунків. Але попередньо підготуйтесь, порадьтесь з фахівцями, робіть це виважено і поступово, все продумайте і тримайте свої плани у секреті. Головне – не бійтесь, адже жити з насильником небезпечно. У майбутньому жінка та її діти розплачуються за це психічними стресами, розладами та своїм здоров’ям».
Нині Ольга економічно незалежна, займається улюбленою справою, працює, із задоволенням відвідує заходи, що проходять у хабі “ВОНА”, будує плани і з надією дивиться у майбутнє.